Інтервенційне лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР)

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічний тривожний розлад, спричинений переживанням травми, що загрожує життю. Він призводить до таких симптомів, як підвищене збудження, підвищена настороженість, повторне переживання та уникнення спогадів про травматичну подію.

Симптоми ПТСР можуть включати:

• тривожні думки, почуття або сни, пов’язані з травматичними подіями;
• психічний або фізичний дистрес;
• спроби уникати спогадів про травму;
• зміни у мисленні та емоціях;
• посилену реакцію «бійся або тікай».

ПТСР може спричинити клінічно значущий дистрес, функціональні розлади та навіть призвести до самогубства.

Поширеність ПТСР серед військовослужбовців

Цей розлад дуже поширений серед військовослужбовців, які повертаються з бойових дій. Дослідження військовослужбовців, які повернулися з Іраку та Афганістану, оцінили поширеність ПТСР до 21,8%. Серед військових, які брали участь у війні у В’єтнамі, цей показник сягав 17%.

З огляду на бойові дії в Україні, бомбардування російськими агресорами мирних міст та масову міграцію через загрозу життю, досвід ПТСР може стати реальністю для сотень тисяч, а можливо, й мільйонів українців.

Методи лікування ПТСР

Сучасними стандартами лікування ПТСР є фармакологічна терапія, психотерапія або їх комбінація. Хоча багато фармакологічних методів вважаються доказовими, їх ефективність залишається нестійкою. Антидепресанти, такі як інгібітори моноаміноксидази та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, можуть мати небажані побічні ефекти.

Психотерапія, хоча й ефективна, потребує тривалого часу, а стигматизація психіатричної допомоги ускладнює звернення за лікуванням, особливо серед військових.

Одним із малоінвазивних методів, який продемонстрував багатообіцяючі результати для полегшення симптомів ПТСР, є блокада зірчастого ґанґлія (вузла).

Ця процедура включає ін’єкцію місцевого анестетика під рентгенологічним або ультразвуковим контролем у зірчастий ґанґлій, який є частиною вегетативної нервової системи та розташований між хребцями C6 і C7. Процедура зазвичай виконується двічі з інтервалом у кілька тижнів, переважно на правій стороні.

Існує значна кількість наукових публікацій, які підтверджують ефективність цієї процедури. Значний внесок у дослідження цього методу зроблено в Лікарні Джона Гопкінса (Балтимор, США). Співробітник цього закладу Oleg Turkot поділився досвідом застосування блокади та інших інтервенцій під час візиту до Центру медицини болю SPRAVNO.

Механізм дії блокади

Ефект блокади зірчастого ґанґлія при ПТСР пояснюють модуляцією активності симпатичної нервової системи. Існує три основні наукові пояснення:

1. Зв’язки з мигдаликами мозку
   Зірчастий ґанґлій має поширені зв’язки з мигдаликами — відділом головного мозку, активація якого пов’язана з ПТСР.
2. Регуляція фактора росту нервів (ФРН)
   Через зірчастий ґанґлій до головного мозку надходить фактор росту нервів (ФРН), який стимулює ріст нейронних зв’язків. Це збільшує рівень норадреналіну, що виявляється у сечі та спинномозковій рідині пацієнтів із ПТСР. Блокада дозволяє зменшити вироблення ФРН, що пригнічує активність норадреналіну і розриває патологічні молекулярні каскади.
3. Зниження електричної активності мозку
   Блокада зірчастого ґанґлія зменшує електричну активність мозку (за даними електроенцефалограми, ЕЕГ), що також пов’язано зі зниженням рівня норадреналіну.

Джерело: Facebook Vadym Biloshytsky